Армійський рукопашний бій (АРБ)

Датою народження АРБ як військово-прикладного виду спорту прийнято вважати 1979 рік, коли в місті Каунасі (Литва) на спортивній базі 7-ї Гвардійської повітряно-десантної дивізії відбувся перший чемпіонат Повітряно-десантних військ. Відтоді чемпіонати ВДВ з АРБ почали проводитися щорічно.

Своєю появою армійський рукопашний бій завдячує легендарному командувачу ВДВ, Герою Радянського Союзу, генералу армії Василю Пилиповичу Маргелову. Саме він поставив завдання спеціалістам фізичної підготовки та спорту ВДВ розробити систему підготовки солдатів-десантників до ближнього бою, що дозволяла б ефективно протистояти не лише одному, а й кільком противникам. При цьому підготовка мала сприяти морально-психологічній готовності десантників до безпосереднього зіткнення з противником.

У витоків створення армійського рукопашного бою стояли такі фахівці, як Ф.Д. Базарний, Н.І. Большаков, В.К. Асовський, В.П. Старченков, В.Г. Сафонов та інші.

Довгий час навчання АРБ не виходило за межі спеціальної фізичної підготовки військовослужбовців. Однак згодом цей вид спорту набув популярності серед широких верств цивільного населення країни, приваблюючи видовищністю та відточеними борцівськими прийомами.

Армейський рукопашний бій активно розвивається на території Росії та країн СНД. Проводяться чемпіонати дружніх армій, у яких беруть участь військовослужбовці з Росії, Казахстану, Таджикистану та інших держав. Організатори зазначають, що АРБ знову підтвердив своє значення як вид спорту, що об'єднує військовослужбовців дружніх армій держав СНД. На кафедрі подолання перешкод і рукопашного бою проходять навчання основам АРБ майбутні фахівці фізичної підготовки та спорту Збройних Сил і силових структур Російської Федерації, країн СНД, ближнього та далекого зарубіжжя. У рамках СНД активно розвиваються змагання з армейського рукопашного бою, проводяться комплексні військово-спортивні ігри країн СНД.

Армійський рукопашний бій — це повноконтактне змішане єдиноборство, в якому дозволена практично будь-яка ударна техніка руками, ногами та техніка боротьби. В АРБ дозволені удари в повний контакт руками і ногами, в тому числі й по лежачому супернику, кидки та больові прийоми.

Ключові особливості правил:

Майданчик для поєдинку повинен бути рівним і мати розміри квадрата 12 x 12 метрів (для юнаків допускається квадрат 10 x 10 метрів).

Відмінною особливістю АРБ перед іншими повноконтактними єдиноборствами є можливість добивати лежачого на татамі суперника як руками, так і ногами з положення стоячи. Добивання переривається суддею командою «Стоп».

Учасники виступають у максимальному захисному спорядженні: шолом, протектор, раковина, накладки на стопу і гомілку, рукавички. Це дозволяє розширити арсенал застосовуваних ударів і прийомів при мінімальному ризику травм.

Перед початком поєдинку суддя зобов'язаний оглянути екіпіровку бійця. У разі відсутності хоча б одного елемента екіпіровки боєць до поєдинку не допускається.

Заняття армійським рукопашним боєм дають унікальні переваги, які роблять його особливо цінним як для військовослужбовців, так і для цивільних осіб:

Універсальність і ефективність для самооборони. АРБ — це універсальна система навичок застосування на практиці прийомів нападу та захисту, що ввібрала в себе все найкраще з арсеналу світових єдиноборств. Багато фахівців вважають її ідеальною системою для самооборони: завдяки АРБ можна не просто дати відсіч, а знешкодити нападника. Володіння технікою АРБ дозволяє захистити себе як у критичних ситуаціях у мирний час, так і під час воєнних дій.

Розвиток фізичних і психологічних якостей. АРБ розвиває такі якості, як сила, швидкість, координація, витривалість, спритність, гнучкість. Дослідження показують, що тренування сприяють підвищенню анаеробної витривалості на 23%, скороченню часу сенсомоторної реакції на 17,8%, підвищенню концентрації уваги на 19,3% і стресостійкості на 24,2%. Крім того, заняття спортом загартовують волю і характер.

Безпека під час повноконтактних поєдинків. Надійне захисне спорядження та зрозуміле суддівство роблять АРБ популярним видом спорту, дозволяючи завдавати ударів у повний контакт при мінімумі травм.

Патріотичне виховання та військово-прикладне значення. АРБ — це вітчизняний вид спорту, який сприяє вихованню сміливості, формуванню морально-психологічної готовності до захисту Батьківщини, а також підвищенню бойової готовності військовослужбовців.